Про правила безпеки життєдіяльності в осінньо-зимовий період
Найвища цінність суспільства - людина. Проте з кожним роком збільшується кількість факторів, які негативно впливають на її життя і здоров'я. В більшості випадків ці фактори породжуються самою людиною: науково-технічним прогресом, діяльністю людини, її необачним поводженням з природою. Пожежа - це одне з найбільш розповсюджених небезпечних явищ, які виникають внаслідок легковажного відношення людей, зокрема дітей, до вогню.
Щороку з настанням осінньо-зимового періоду через елементарне недотримання та нехтування правилами пожежної безпеки при користуванні нагрівальними електро- та газовими приладами, а також при експлуатації пічного опалення збільшується кількість пожеж, травмування та загибель людей на них.
Так, 26 серпня у м. Бориспіль Київської області на другому поверсі двоповерхового житлового будинку на 8 квартир стався вибух побутового газу, без послідуючого горіння, внаслідок чого госпіталізована одна особа пошкодженно вікно квартири.
03 жовтня о 10:38 до Служби порятунку “101” надійшла інформація про вибух побутового газу у двоповерхому гуртожитку в м. Дергачі Харківської області.
По прибуттю на місце події рятувальники встановили, що вибух стався в приміщенні кухні на першому поверсі гуртожитку, але ознак горіння не спостерігалось. Там знаходився потерпілий мешканець кімнати, 1947 року народження, котрий отримав термічні опіки половини тіла. Чоловіка негайно передали працівникам швидкої допомоги. Крім цього, в момент вибуху на кухні знаходилась 47 річна жінка, котра також отримала опіки. Жінка самостійно покинула гуртожиток до прибуття рятувальників.
Проблема неправильного використання електронагрівальних приладів існує завжди. Люди дуже часто забувають вимикати нагрівачі, виходячи з помешкання, або лягають спати. Саме в цей час, коли нагрівальні прилади знаходяться без нагляду, постає реальна загроза виникнення пожеж. Адже неможливо передбачити перепади напруги, перевантаження у електромережі або коротке замикання.
Співробітники ГУ ДСНС України у Запорізькій області звертаються до громадян з проханням в осінньо-зимовий період дотримуватись елементарних правил пожежної безпеки та нехай тепло у Вашому домі буде безпечним!
Згідно правил пожежної безпеки в Україні:
- перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторній калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації;
- очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:
печей безперервної дії - не рідше одного разу на два місяці;
- попіл і шлак, які вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього відведені;
- улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється;
- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра
- у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово)
Під час експлуатації пічного опалення та електрообладнання не допускається:
- залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
- користуватися печами, які мають тріщини;
- розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;
- зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;
- сушити (складати, підвішувати) на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;
- застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;
- використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;
- використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;
- використання саморобних некаліброваних плавких вставок;
- прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею горючих основ;
- здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;
- використовувати для димових труб асбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димоходи;
- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;
- користування пошкодженими розетками, відгалуджувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;
- експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією
- складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами
- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами)
У разі виявлення ознак пожежі (горіння) кожний громадянин зобов’язаний:
- негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьому необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;
- вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;
- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;
- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.
Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:
- перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
- у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
- видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідуванням пожежі;
- припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;
- здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;
- перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
- організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;
- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
- забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.
Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адміністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об’єкта до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її поширенню.
