A A A K K K
для людей із порушенням зору
Смирновська громада
Запорізька область, Пологівський район

Антисиній кит

Дата: 27.04.2017 15:45
Кількість переглядів: 831

Звертаємо особливу увагу БАТЬКІВ та жителів Смирновської ОТГ на наступну інформацію:
За даними поліцейських, групами смерті керують досвідчені психологи. Їхня цільова аудиторія - тинейджери з проблемами у стосунках з однолітками чи батьками. Коли дитина зацікавилася і потрапила у відповідну групу, куратор спочатку розпитує її та дає нескладні завдання, перевіряючи, чи готова вона грати.

Першим завданням може бути, наприклад, намалювати ручкою на руці синього кита. А після успішного виконання куратор пропонує намалювати кита вже не ручкою, а лезом. Виконання кожного завдання має бути зняте на відео. Всього їх 50. Останнє - самогубство.

У поліції зазначають, що організатори груп отримують з цього зиск, продаючи отримані від підлітків записи у мережі Інтернет або в Darknet.

В Україні, за даними поліції, наразі налічується більше 200 активних учасників подібних груп. Загалом рахунок учасників йде на тисячі.

 

У зв’язку із вищезазначеним Національна поліція надає наступні рекомендації батькам:

  1. Звертати більше уваги психологічному стану дитини; перевіряти шкіряні ділянки дитини для виключення ушкоджень.  В разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за якими вони з’явились.
  2. Особливу увагу приділити ушкодженням у формі кита; перевіряти акаунти дитини в соціальних мережах та групи,  в яких зареєстровано акаунт дитини;
  3. Звертати увагу на оточення дитини. З ким дитина воліє спілкуватись;
  4. Контролювати фото та відео файли у гаджетах дитини. Встановлювати функцію «батьківський контроль» у гаджетах.

В поліції зазначають, в разі виявлення зазначених груп самостійно, необхідно невідкладно звертатись до кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua – цілодобово), телефон горячої лінії (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)

 

Крім того, батькам необхідно враховувати, що за даними психологів:

-  «Головна причина, чому дитина вступає до так званих "груп смерті" - це відчуття емоційної воронки, порожнечі, яку і діти, і дорослі намагаються наповнити залежностями, хворобами тощо. Але замість цієї воронки там мають бути відчуття близькості, здорової самооцінки, відчуття власного Я. На жаль, на цю воронку розрахований небезпечний контент "груп смерті", який дає дитині підтримку, відчуття визнання, значущості, навіть місії. І вони "ведуть".

Коли у дитини немає радості пізнання, коли вона стає зручною, коли вона себе карає (це поява шрамів), коли часто каже "краще б мене не було" - це є критерії небезпеки.

Але скільки б ми не вигадували методів впливу на підлітків - їм допомогти "прокинутися" - але куди і як їх "вести"? А "вести" їх потрібно на початку в сім'ю. Тож підтримку мала б дати сім'я. В суїцид готовий піти той, у кого немає внутрішньої опори. А внутрішня опора дає прив'язаність, відчуття близькості. Дитину можна на скільки завгодно відключити від Інтернету, але якщо немає чим її замінити, тоді дитина знайде іншу залежність.

Ідеально, щоб у родині були стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, відчуття свого місця в житті. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі. Це наприклад просто подивитися трохи довше в очі один одному. Це трохи сповільнитися, створити сімейні ритуали, питати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава, показувати їм що ми живі і розвиваємося. Прив'язаність - це те, що може розвиватися і вибудовуватися. Це наш вклад у стосунки із дітьми.

Зараз основну роботу треба проводити з батьками, які панікують. Тому що своєю панікою вони і показують, що на них не можна спиратися.

Перше, про що батьки повинні задумуватися: чи відчувають діти життя поряд з ними. Якщо поряд з дитиною дорослий, який завжди в депресії, у тривозі - чи хочеться дитині дорослішати? Потрібно займатися собою і своїм ресурсом. По-друге, треба дати відчуття розуміння, того, що дитина не відповідальна за почуття дорослих. Якщо дитина постійно несе відповідальність, що батьки ніби через неї постійно засмучується. Ми ж часто кажемо дитині: "Не засмучуй мене", "Не приноси погані оцінки, тому що мені сумно". Виходить, що ми постійно перекладаємо відповідальність на дитину.

Наступне - дізнаватися все, що тільки можливо про фізичне, фізіологічний розвиток дитини. Є багато літератури на цю тему.

Крім того, треба займатися вибудовуванням зв'язків у родині. Для дитини не очевидна наша любов. Варто відверто сказати дитині щось на кшталт: "Ти такий важливий для мене, мені так шкода, що я не завжди можу дати тобі підтримку, але повір мені: все, що я роблю, я роблю з любові до тебе. Іноді я помиляюся, але також з любові. Я дуже вірю у твій потенціал. Я вірю, що тебе і нас чекає щось дуже хороше". Можна звичайно казати не слово в слово, але це той посил ,який має лунати від батьків.

На жаль, зараз більшість дітей, як і дорослі, націлені на результат, забуваючи, що життя - це процес. І любов - це процес. Якщо ми націлені на результат - це безвихідь, не здійсненна мета. А наш результат повинен бути життя». Світлана Ройз.

- «Що можна зробити для профілактики і боротьби з таким явищем, як "групи смерті" в соцмережах? Як мінімум звернутися до власників соціальних мереж і нескінченно банити всіх адміністраторів і модераторів груп, шукати їх по акаунтах. Над обвинуваченими - проводити публічні суди.

Для дітей і підлітків - створити телефони довіри, розгалужену мережу безкоштовних або за символічну плату гуртків та проводити тренінги "рівний-рівному" з комунікації дітей та профілактики суїцидів.

Батьки в свою чергу можуть придумати своїм дітям інші ігри, цікавіші за ігри в суїциди, і розмовляти з ними не тільки про те "що було в школі", але і про те, "що було в соцмережах, в інтернеті". Також не завадить повісити в будинку номер телефону довіри на холодильник і знайти довіреного дитячого психолога і ходити до нього раз на рік як на профогляд.»

        Якщо Ви маєте якусь інформацію з даної тематики зверніться до фахівця із соціальної роботи Тарасенко Д.О., щоб своєчасно запобігти нещастю.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора